Коли мене запитують, ким я працюю, завжди відповідаю «Я
роблю наше майбутнє»
Для когось вчитель лише професія, для когось –
покликання, а для когось – діагноз. Професію вчителя можна порівняти з аскорбінкою,
з одного боку має ряд позитивних ефектів, що викликають миттєве звикання, а з
іншого боку, часті побічні ефекти. Хто такий
вчитель? Людина, яка володіє предметом і методикою викладання? Чи людина, яка
кожного дня викладає одну й ту саму інформацію, просто тому щоб заробити гроші
на життя? Є різні вчителі, але кожен особливий, кожен має свою специфіку
викладання, свою точку зору. Всі вчителі професіонали, бо не просто прийти і
розповісти дітям свій предмет, потрібно донести матеріал, щоб його запам’ятали
та вміли використати.
Як говорив, відомий англійський політик Вінстон Черчилль «Владі
шкільних вчителів заздрять навіть прем’єр-міністри» і справді, ми маємо вплив
на дітей, спрямовуємо їх у потрібну сторону, допомагаємо їм розкриватись,
знаходимо індивідуальний підхід, бо кожна дитина – особлива, допомагаємо вирішити ту чи
іншу проблему, намагаючись бути в першу чергу не вчителем, а просто людиною. Також важливо і головне – вірити в
неї і поважати як особистість, що має власну думку.
Я випадкова людина, яка затрималась в цій професії. Бути вчителем
складно, адже кожного дня ти повинен готуватись до уроку, вчити «домашні
завдання», заходити до класу з посмішкою та на позитиві, повністю віддавати
себе на уроках, постійно самовдосконалюватись, розширювати свій кругозір. Сучасна
школа – сучасні діти. Сучасний вчитель – вчитель-дослідник, науковий керівник учнів. Навчати дітей і одночасно навчатись
самій, щоб нове покоління відчувало в мені ту людину, яка цікавиться і живе їхніми
інтересами.
На мою думку, не просто отримати диплом і називати себе вчителем, потрібна
практика, яка може показати, що у вас – професія, покликання чи діагноз.
Хто я? Вчитель!
Що я роблю? Навчаю!
Немає коментарів:
Дописати коментар