Люблю весну, та хто її не любить,

Коли життя цвіте, як пишний сад.

І, мов у сні, шепочуть листя губи,

І квіти шлють солодкий аромат.

Люблю весну, коли плюскочуть ріки,

Коли рида од щастя соловей

І заглядає сонце під повіки

У тишині задуманих алей...

Люблю, коли блукає місяць в травах,

Хатини білить променем своїм

І п'є тепло ночей ласкавих,

А на лугах пливе туманів дим...

Весна вдягла у зелень віти в дуба,

уже курличуть в небі журавлі.

Люблю весну, та хто її не любить

на цій чудесній, радісній землі!